Украинский поэт Василий Симоненко умер в 1963 году. А стихотворение  о сегодняшнем дне.

К сожалению, но вере поэта в Украину и в то, что она не умрет, не суждено было сбыться. Те, что лизали немцам постолы, вновь выползли из своих схронов, чтобы уже на этот раз убить Украину окончательно. Василь Симоненко, ты написал очень хорошее стихотворение, одно из пророчеств, которого сбылось однозначно.

Василь СИМОНЕНКО 

Нi, не вмерла Україна!

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».

Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!