В. Сергійчук: У Москві знали, що імперії не створиш без величної історії, тому переписували її

                                             Володимир Сергійчук. Фото: radiosvoboda.org

Завдяки історичним і науковим дослідженням ми можемо поховати міф про «два братніх народи». Протягом століть, а особливо в часи СРСР, владна верхівка постійно нав’язувала аксіому про спільні корені українців та росіян. Сьогодні мало що змінилося, оскільки Путін неодноразово акцентує увагу на цій спільності: «Попри всю трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична». Однак історія спростовує ці вигадки.

Про походження двох народів і їхні відмінності – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відомий історик Володимир Сергійчук.

– Наскільки історично виправдано, що росіяни називають себе «старшими братами» щодо українців?

– Це історично зовсім не виправдано. Росіяни, як сьогоднішня нація, сформувалися набагато пізніше, після того, як українська вже існувала. Не тільки існувала, а й витворила власну державність – Київську Русь.

– Яким є етнічне походження наших сусідів?

– Предки теперішніх росіян – угро-фіни. Русичі, як тоді називали українців, у Х ст. завоювали землі від Балтики до Уралу, тобто територію нинішньої Росії. Таким чином, угро-фінські племена були русифіковані, однак асиміляція не була значною. Після приходу Золотої Орди у ХІІІ ст. на територію Росії, угро-фінська кров змішалася ще з монголо-татарською.

– Які російські історики можуть підтвердити факт різного походження обох народів?

– Наприклад, А. Спіцин визнає, що в центральній Московщині у ХІ-ХІІ ст. спостерігалася значна асиміляція фінів, а могил Х ст. українських племен там не було взагалі. Так само відомий російський історик М. Покровський стверджує, що в жилах московського народу тече щонайменше 80% фінно-татарської крові.

– Які є ще наочні докази цього?

– Більшість географічних назв Росії є фінськими, навіть «москва» у перекладі з цієї мови означає «брудна, каламутна вода».

– Українці – це самобутня спільність?

– Так. Територія сучасної України була споконвіку заселена автохтонним народом, який залишився незмінним аж до сьогодення.

– Найбільше уваги на спільності акцентується на Київській Русі. Мовляв, усе – мова, князі, культура – було спільним…

– Українські князі, завоювавши території від Балтики до Уралу, посадили там намісниками вихідців із Києва. Поки Київська Русь існувала як імперія Рюриковичів, то у всіх князівствах на землях нинішньої Росії правили представники київського роду. Той же київський князь Юрій Долгорукий заснував Москву.

– Який часовий проміжок між становленням української та російської державності?

– Нинішня російська столиця була заснована у 1147 році, а Київ існував тоді вже кілька століть. З 860 року зароджується наша визнана державність. А Московське князівство починає виділятися в самостійну державу аж з ХIV ст.

– Які відмінності існування обох держав під час монголо-татарського впливу?

– Московське князівство, як улус Золотої Орди, засноване ханом Менгу-Тімуром тільки в 1277 році. До цього часу Київська Русь як держава існувала більш як 300 років. Українці ще у 1362 році звільнилися від Золотої Орди, а Московія аж до 1700 р. платила данину кримському хану.

– Чим зумовлена зовсім різна ментальність українців та росіян?

– Це пов’язано з тим, що українці – хлібороби. У них зовсім інші уявлення, інша духовність. Росіяни, до того часу, як ми з ними поєдналися, були переважно мисливськими і рибальськими племенами.

– Тобто наш національний характер пов’язаний з осілим способом життя. А що мало найбільший вплив на формування менталітету?

– Чорнозем. Він забезпечував життя хлібороба до наступних жнив. А предки наших сусідів кожного дня полювали на поживу, тому вони весь час рухалися, переміщувалися. Вони добували вже готове, користувалися продуктами живої природи. А українці самі ці продукти вирощували, тобто творила нове в природі – хліб.

– Навіщо протягом багатьох століть минуле наших сусідів спотворювалося і прикрашалося?

– Московські правителі прекрасно знали, що без величної та героїчної історії неможливо створити могутньої імперії, тому й прикрашали, переписували її.

– Які є приклади цього в історії?

– При Катерині ІІ 10 років працювала комісія, яка переписувала усі стародавні руські літописи, щоб «всунути» туди згадки про Володимиро-Суздальську землю. Довести це дуже легко – за допомогою експертизи чорнил і паперу. Дивним чином з Петербурга (який ніколи не був розграбований, спалений чи окупований) зникли усі оригінали наших літописів, а залишилися лише переписані комісією Катерини ІІ. Крім того, вона у 1795 р. видала указ, згідно з яким угро-фінські племена Московії називалися великоросами, а українці – малоросами. Хоча саме українці були справжніми русичами.

– Сьогодні росіяни нам брати чи вороги?

– Сусіди. А ворогами вони нас роблять самі.

Розмовляла Ірина Пікута

КОМЕНТАРІ 4

+  Додати коментар